Вчимо дитину гідно програвати

Досить часто невдачі в іграх чи власних починаннях закінчуються дитячими сльозами, криками, істериками та поганим настроєм. У таких ситуаціях батьки запитують: як навчити дитину програвати?

Якщо своєчасно не звернути увагу на таку ситуацію, це призведе до того, що з віком дитина все гірше реагуватиме на власні невдачі. Тому батьки мають ще ранньому віці донести до свого чада таке поняття, як програш. Розповісти про те, що програш та прийняття даного результату є важливим і водночас складним мистецтвом.

ЧОМУ ДІТИ ХОЧУТЬ ЗАВЖДИ БУТИ ПЕРШИМИ?

З самого народження батьки самі того, не помічаючи, дають дітям установку на те, щоб бути першими. Якщо ти перший означає ти найкращий, значить ти молодець. Це проявляється навіть при використанні таких невинних фраз, як: Хто перший з’їсть кашу?; Хто перший засне?; та інше.

Якщо розібратися, у цьому немає нічого поганого. Адже бажання і прагнення завжди бути кращою ознакою того, що дитина намагається, що вона зможе досягти перемог у дорослому житті. Але батьки припускаються важливої ​​помилки вони не вчать дитину гідно програвати.

Граючи разом зі своїм чадом, батьки часто піддаються, щоб малюк скуштував почуття перемоги. Але коли дитина виходить зі звичної зони комфорту і потрапляє в дитячий колектив до своїх однолітків, вона може отримати серйозне розчарування. Адже завжди знайдеться той, хто швидше з’їсть кашу, хто швидше добіжить до ліжка, хто краще навчається та інше. Тому батьки повинні підготувати власне чадо до знайомства з його однолітками та навчити його мистецтву програшу.

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ СПРАВЛЯТИСЯ З НЕВДАЧЕЮ

Щоб розібратися з тим, як навчити дитину програвати без сліз , важливо ознайомитись з деякими рекомендаціями:

  1. Батьки не повинні захищати малюка від здобуття негативного досвіду. Потрібно надати хлопчикам та дівчаткам таку розкіш, як помилитись. Дайте дитині можливість самостійно зіштовхнутися із наслідками своїх дій.
  2. Батьки не повинні вимагати від свого чада завжди бути першим у всьому та скрізь. Синдром відмінника; або відмінниці; не завжди позитивно впливає. Потрібно відзначати схильності та реальні таланти дитини, за які її потрібно часто хвалити.
  3. Адекватна критика та похвала. Не потрібно вигукувати якийсь прекрасний малюнок;, якщо малюнок насправді далекий від шедевра. Найкраще акуратно помітити плюси цієї роботи і ненароком згадати про мінуси. Наприклад: Ти чудово підібрав/ла колірну гаму. Але я впевнена, що ти можеш малювати акуратніше.
  4. Батьки повинні контролювати власні реакції на поразки та невдачі свого чада. Не варто демонструвати своє розчарування, найкраще похвалити дитину за її старання та підтримати у складній для неї ситуації.
  5. Ніколи не потрібно висміювати невдачі дітей. Надалі це призведе до того, що дитина не намагатиметься.
  6. Не варто лаяти малюка і ображатися на те, що він не виправдав ваших очікувань. Краще навчіть дитину радіти за переможця та прийняти свій програш.

Головне правило для батьків щира підтримка та віра у свою дитину. Щирість тут грає першорядну роль, оскільки діти одразу розпізнають підроблену; посмішка.

ЩО, ЯКЩО ДИТИНА ПЛАЧЕ?

Як навчити дитину програвати у грі, якщо програш супроводжується сльозами та нескінченною істерикою? У такому разі варто забути про нотації та повчання. Незважаючи на те, що дитяча істерика не є раціональною, вона йде з глибини – це фрустрація. У цей момент важливо пам’ятати про одну слушну пораду чим менше слів, тим краще.

Під час істерики дитина не чує та не хоче чути жодних слів. Для нього важлива передусім моральна підтримка. Важливо організувати тілесний контакт: треба обійняти дитину, взяти на руки, погладити по голові. Саме такі рухи мають заспокійливий ефект на дітей різної вікової категорії. Через тепло вони відчувають підтримку і любов матері чи тата, що змушує їх заспокоїтися і відчути себе захищеними.

ЯК ПРОГРАШ ПОВ’ЯЗАНИЙ ІЗ ВИГРАШЕМ?

Основне завдання кожного з батьків полягає в тому, щоб донести до свого чада важливу думку: програш це не кінець усьому, що робив і намагався робити дитина. Потрібно пояснити малюкові, що кожна невдача це накопичення досвіду, який допоможе надалі вигравати у різних змаганнях чи іграх.

Батьки повинні пояснити, що справжній смак перемоги можна пізнати лише після того, як учасник дізнався, що таке поразка. Це підвищує його лідерські якості, збільшує прагнення перемоги, підвищує віру у себе та свої сили.

Крім того, кожна поразка це можливість детально проаналізувати ситуацію, що склалася, і самостійно розібратися з основними секретами тієї чи іншої гри. Таким чином, дитина зможе відкрити для себе кілька робітників; секретів, які наступного разу призведуть його до бажаної перемоги.

НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ДІТЯМ ВЧИТИСЯ НА ПОМИЛКАХ

Одна з найпоширеніших помилок батьків вберегти своє дитя від усього поганого, від різних невдач. Це призводить до того, що дитина виростає і до кінця не підготовлена ​​до дорослого життя і всіх проблем, що очікують його в майбутньому. Не варто дозволяти малюкові дивитися на світ крізь рожеві окуляри.

Зазначають кілька рекомендацій для батьків, які претендують на звання найкращі батьки;

  • Потрібно відмовитись від гри з піддавками. У реальному житті ніхто не допомагатиме вашому чаду і піддаватися, щоб він зміг досягти поставленої мети. Пам’ятайте, що кожна людина має пройти школу поразок, самостійно наступити на деякі граблі, щоб особисто набити гулю і отримати життєвий урок. Завдяки великій кількості деяких помилок та активному пошуку їх рішень, кожна людина стає саме такою, якою вона хоче стати.
  • Дайте більше волі дітям. Дуже часто батьки намагаються виправити ситуацію та вирішити всі помилки дитини за неї. Вони аргументують це тим, що мама та тато це захисники для маленької дитини. Однак не варто поспішати, дайте малюкові можливість самостійно усвідомити все, що трапилося, і проаналізувати ситуацію без допомоги дорослих. Якщо він ухвалить неправильне рішення і зробить невірні висновки, можна трохи його підштовхнути; та направити на потрібний шлях.

У цьому випадку розвиток дитини безпосередньо залежить від грамотного підходу батьків та від їхньої раціональної підтримки в потрібну хвилину. Тільки так можна навчитися правильно програвати та адекватно реагувати на власні невдачі.