Примхлива дитина, яка закочує істерики з приводу – проблема для батьків. Особливо неприємна така ситуація десь на вулиці, в магазині, коли довкола перебуває багато сторонніх людей, перед якими, по суті, цілеспрямовано і влаштовуються ці «вистави». Дитина плаче з будь-якого приводу – через відмову дорослого купити їй іграшку, через те, що її тримають постійно за руку, або просто тому, що має поганий настрій.
Потрібно сказати, що ця проблема дуже поширена і з нею стикаються практично всі батьки. Вирішити її у позитивному ключі без зусиль з боку дорослого цілком можливо, якщо знати, як правильно підходити до цього аспекту. Як відучити дитину нити без застосування ляпанців та підвищення голосу – саме цьому ми і хочемо приділити трохи уваги.
МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ, ЧЕРЕЗ ЯКІ ДІТИ НИЮТЬ І ВЕРЕДУЮТЬ
Як би це дивно не звучало, але батьки повинні чітко розуміти світ дитячих капризів, щоб розуміти різницю між безпричинним, навмисним ниттям і справжньою проблемою, через яку можуть виникнути сльози. Виявити ці явища легко, оскільки вони мають систематичний характер, і можуть бути умовно виділені в наступному порядку:
- Відсутність уваги з боку батьків.
На жаль, це проблема, що досить часто зустрічається в сучасних сім’ях. Малюк ниє і вередує через те, що мама чи тато мало розмовляють із ним, часто відсилають зі словами «Йди і не заважай мені», відволікаються на розмови по телефону, із сусідами, на роботу. У таких випадках дитина швидко засвоює те, що тільки капризами та гучним плачем він змушує дорослого прислухатися до нього та його бажань.
- Хвороби.
У маленьких діток ріжуться зубки, можуть бути проблеми з животом, або просто малюк упав і боляче вдарився. Розуміючи, що у таких ситуаціях вони цілком володіють турботою і увагою дорослих, з часом діти починають спекулювати у цьому. Причому далеко не завжди крики та істерика у них буває викликана дискомфортними відчуттями.
- Вияв індивідуальності.
Починаючи з 2 – 3-річного віку діти прагнуть самостійності. У цьому випадку перед мамою стоїть завдання щодо правильної організації атмосфери. Маля має зрозуміти, що в більшості ситуацій маму потрібно слухатися.
- Відмова з незрозумілих для дитини підстав.
Якщо ви щось забороняєте малюкові, то слова «Не можна, тому що не можна» зовсім не є аргументом. Дитина повинна зрозуміти, чому їй не дають блискучу іграшку, або чому не можна з’їсти всю шоколадку цілком.
- Психологічний дискомфорт.
Маленькі діти, як і дорослі люди, відчувають неприємні моменти у психологічному контексті. У них теж бувають невдалі дні, вони можуть бути роздратовані, відчувати негативні емоції.
Кожна з перерахованих вище причин є надзвичайно важливими для розуміння батьків, і потребують окремого розгляду.
НИТТЯ ЯК ПРОЯВ ВТОМИ
Тривала ходьба магазинами, або перебування малюка на роботі разом з мамою протягом цілого робочого дня – дуже складне випробування для дитини будь-якого віку. Він починає вередувати, виявляючи бажання пити, їсти, сходити в туалет, він може одночасно знемагати від спеки або мерзнути, поступово перетворюючись на маленького монстра. Не треба злитися на малюка – адже він просто перевтомився, і в даному випадку більшість провини лежить саме на батьках. Адже це дуже шкідливо для дитячої нервової системи, тому вкрай небажано з боку дорослих допускати для нього насиченості дня.
Обов’язково потрібно робити перерви та зміну обстановки, наприклад, сходити в кафе, погуляти в парку, інше. І найголовніше при цьому – потрібно постійно цікавитися самопочуттям дитини, питаючи про її відчуття та настрої.
ХОЧЕ ЧОГОСЬ ДОСЯГТИ
Дитина-скиглій може бути і в 9-річному віці. Найчастіше це відбувається, якщо батьки вчасно не приділили уваги цій проблемі. Як правило, у таких дітей починається все з 2 – 3 років – вони ниють, плачуть, канючать, випрошуючи іграшки. Стаючи більш дорослими, вони вже набувають навичок маніпуляції почуттями батьків, переслідуючи ту ж мету. Однак запити вже стають суттєвішими – їм потрібні не іграшки, а дорогий телефон, прогулянка після школи, інше. До того ж, при ігноруванні проблеми до неї може додатися шкідливість підліткового періоду та уразливість, що згодом може призвести до більш серйозних наслідків.
ДИТИНІ ПОТРІБНА ВАША УВАГА
Буває так, що дитина постійно ниє, переслідуючи бажання довше залишатися маленьким. Це досить часто зустрічається у сім’ях, де є молодші братик чи сестричка. І якщо до появи маленької дитини для малюка все було зрозуміло, адже батьківська турбота і увага була спрямована тільки для неї, то зараз світ кардинально змінився.
І такі зміни сприймаються як катастрофа. В результаті з’являється тактика взяття батьків змором – за допомогою сліз, істерик, схлипувань та завивань. Тут від дорослих потрібно одночасно м’якість та твердість. Не треба піддаватися на його «провокації», але водночас необхідно обов’язково приділяти якийсь період часу вдень чи ввечері для спілкування лише з маленьким капризулем, щоб він зрозумів, наскільки він важливий для своїх батьків.
У ДИТИНИ ЩОСЬ БОЛИТЬ
Якщо проблема не стосується серйозного захворювання, то не потрібно акцентувати багато уваги при забитих місцях і падіннях малюка, інакше з часом це може перерости в цілі «традиції» щодо заспокоєння дитини. Поясніть, що такі ситуації можуть бути з усіма, і головне при цьому – вміти терпіти невеликий біль. В іншому випадку він використовуватиме будь-який момент, привертаючи увагу батьків гучним ревом через маленьку подряпину.
ЕМОЦІЙНА ПЕРЕНАПРУГА
Діти дуже схильні до емоційної нестабільності, особливо в перші роки їхнього життя. Події, що відбуваються з ним протягом усього дня, часом бувають дуже насиченими, внаслідок чого він може вередувати з переростанням цього стану в гучні істерики. Головне, що при цьому потрібно від батьків – це забезпечити малюка спокійною обстановкою і дати йому добре відпочити та виспатися. Як правило, ранком усі істерики йдуть у минуле і забуваються.
ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ НИТИ?
Що робити, якщо все ж таки ваш малюк набув звички домагатися бажаного криком, або дістає домашніх постійним і методичним скиглією? Як повинні поводитися дорослі? Насамперед, потрібно чітко усвідомити, що методи покарань, лайки та шантажу в цьому випадку категорично протипоказані. Усі дії батьків у цій ситуації полягають у наступному:
- Щоб реагувати на дитяче скиглення зі співчуттям (замість прикрості), батьки можуть нагадати самим собі причини того, чому діти ниють і чого вони намагаються цим досягти.
- Реакція на плачі та істерики має бути спокійною. Якщо ви кричатимете на нього, то обстановка тільки розпалюватиметься, і може призвести до істеричної драми. За відсутності реакції на його крики з часом він зрозуміє, що таким чином нічого не досягне.
- Не докоряйте його з приводу плаксивості – краще хвалите за доброту, акуратність та інше.
- Відверніть капризулю від його дитячого лиха – перемикаючи свою увагу, він забуде про причину розладу.
- Якщо малюкові дійсно погано – пошкодуйте та підтримайте його, щоб він зрозумів, як його люблять, і яким чином потрібно поводитися у певних випадках.
- При вимогі від дитини неможливого спокійно пояснюйте йому причину цього, вказуючи на те, що голосним плачем тут досягти нічого не можна.
- Покажіть йому себе збоку. Якщо дитина пхикає і ниє, не перестаючи, підведіть його до дзеркала, і запитайте, чи подобається йому така зовнішність. При цьому уникайте своїх коментарів із цього приводу, зберігаючи спокійний тон голосу.
- Якщо день пройшов без примх, похваліть дитину ввечері за це; можна також видавати як заохочувальний приз невеликі медальки або щось інше.
ЧОГО ТОЧНО НЕ ВАРТО РОБИТИ, ЯКЩО ВАША ДИТИНА НИЄ?
Усі наведені вище поради допоможуть упоратися з істерикою у дітей. Але разом з тим, опрацьовуючи питання з приводу того, як відучити свою дитину нити і плакати без причини, слід з’ясувати й деякі інші акценти. Чого в жодному разі не можна робити в цьому процесі?
- Не можна піддаватися на маніпуляції та йти на поводу у маленького шантажиста.
- Не ігнорувати сльози – потрібно прояснити всю ситуацію до кінця у спокійній обстановці, щоб не залишати невирішені проблеми та не надавати малюка самому собі.
- Вкрай неприпустимо підвищувати голос, перекрикувати дитину, обзивати її образливими прізвиськами, застосовувати фізичну дію. В результаті дитина тільки піде в себе і приховує образу.
- Не забороняйте йому плакати – таким чином ви пригнічуєте емоції малюка, що може призвести до нервових розладів.
І хоча приймати, розуміти і по-доброму поводитися з дитячим ниттям — аж ніяк не просте завдання, проте це чудовий шлях побудови міцної і надійної прихильності між вами і вашим дитям. Відповідаючи на скиглення дитини любов’ю і ласкою, ви розвиваєте її емоційну сферу і зміцнюєте зв’язок між вами.
