Про те, яку роль грають казки в житті дитини, йдеться давно і багато, але далеко не всі дорослі усвідомлюють їхню важливість. У деяких західних країнах батьки не бачать сенсу читати казки дітям до п’яти років, тому що малюки ще не здатні засвоїти їхню суть і головні ідеї. «Казка брехня, та в ній натяк» – поширене прислів’я, яке закликає бачити у кожному дитячому творі урок на майбутнє. Дитячі книги мають не тільки розважальне, а й пізнавальне значення, виконують освітні та виховні функції.
ЧОМУ ВАЖЛИВО ЧИТАТИ КАЗКИ ДІТЯМ?
Казки у невигадливій формі вчать дитину спілкуванню, побудові міцних людських взаємин. На думку багатьох вчених та філософів, чим більше дітям у дитинстві читають казок, тим краще для них. Казки – це перший провідник для дітей у багатогранний та сповнений несподіванок світ:
- Казки вчать дітей адаптуватися до різних обставин. Навіть у дорослому віці ми часто звертаємось до світу казкових героїв та навчаємось чогось нового. Казки дають можливість зрозуміти життя у всіх його проявах та навчитися приймати рішення у скрутних ситуаціях. Щоб подати дитині уроки моралі та моральності, прищепити потрібні цінності, можна як інструмент використовувати казки. У кожній з них дитина зможе знайти необхідну інформацію, яка допоможе їй сформувати правильні життєві орієнтири.
- Казки вчать контролювати емоції. Казки крізь призму фантастики розповідають читачам про реальні життєві проблеми, де добро перемагає зло. У безпечних умовах дітям слід зрозуміти, що від невдач ніхто не застрахований. Завдяки казкам малюки тренують такі якості, як емоційна стабільність, терпіння, стресостійкість та сила волі. Все це стане в нагоді їм надалі.
- Навчання грамотності та культурі. Казки – як відображення дійсності в образах вигаданих персонажів, а й можливість навчитися розуміти алегорії, делікатно формулювати свою думку.
- Казки вчать дитину розуміти структуру оповідання – визначати час та місце дії, героїв твору та їх значення у загальній сюжетній канві, розуміти складові сюжетної композиції. Крім того, казки вчать бачити різницю між художнім та публіцистичним, науковим та офіційно-діловим літературними стилями. Розуміючи принципи побудови оповідання, дитина може самостійно аналізувати зміст прочитаних творів.
- Розвиток фантазії та уяви. Знання має обмежену природу, а фантазія дає людині свободу мислення. Він представляє у голові найнеймовірніші речі та події, створює неповторні образи. Відсутність фантазії робить мислення дитини стандартним, позбавленим креативу та яскравості. Без розвиненої фантазії та багатої уяви у людини не може бути оригінальних ідей, які стануть у нагоді в майбутньому для досягнення успіхів у обраній діяльності.
- Розвиток навичок аналітичного та критичного мислення. З боку батьків важливо не лише сказати дитині, що таке добре, а що таке погано, а й пояснити, чому той чи інший персонаж не може стати взірцем гідної поведінки. На прикладі казок це зробити найпростіше.
- Казки вчать розмірковувати. Обговорення прочитаного разом із дитиною вчить його висловлювати власні думки і чітко формулювати думку про головних героїв та сюжет твору. Так казки підвищують словниковий запас дитини та покращують її навички розмовної мови.
НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ
Немає сенсу читати дітям у 2-3 роки казки, які через рівень розвитку вони не зможуть зрозуміти. Малюкам краще читати невеликі твори, які вироблятимуть асоціації та допомагатимуть пізнавати предметний світ. До двох-трьох років дітей можна познайомити з такими казками, як «Ріпка» та «Колобок». З трьох-чотирьох років діти чудово сприймають казки «Гусі-Лебеді», «Маша та Ведмідь», «Червона шапочка». З п’яти років діти зможуть розуміти складніші сюжети з незвичайними персонажами, наприклад, «Попелюшка», «Лускунчик». Батькам при виборі творів слід керуватись своєю логікою, а також смаками самих малюків. Тому потрібно запитувати їх про те, чи сподобалася їм казка, і про те, яка вона – цікава чи нудна, страшна чи весела, захоплююча чи передбачувана. Так вдасться вибрати справді цікаві твори, які точно не залишать дітей байдужими.
